Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Календар пам'ятних дат - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Пошуковий запит: (<.>I=-327973<.>)

Загальна кiлькiсть документiв : 1

Мощич П.С.
Мощич Петро Степанович народився 27 квітня 1928 року в селі Волосате Ліського повіту Львівського воєводства в Польщі, що на Лемківщині, у заможній хліборобській родині. Після успішного завершення навчання в гімназії і складання випускних іспитів був вимушено переселений з рідних місць до Ужгорода, де отримав диплом із відзнакою. Під час навчання в гімназії оволодів десятьма іноземними мовами, серед яких – латина, старогрецька, англійська, німецька, польська, угорська, що дало змогу в подальшому вільно спілкуватися з викладачами закордонних медичних університетів, іноземними спеціалістами-медиками, а також читати медичну і художню літературу мовами оригіналу. У 1946 році Петро Степанович Мощич вступив на медичний факультет Ужгородського державного університету, який закінчив з відзнакою у 1952 році. Трудовий шлях розпочав у 1952 р. в санаторії курорту Моршин. У 1953 році вступає до аспірантури Київського медичного інституту. Після аспірантури захистив кандидатську дисертацію на тему: «Туберкульозний менінгіт у дітей та методи його лікування». Працював асистентом, а з 1959 р. — доцентом кафедри. Учень професора Віри Балабан. Після захисту докторської дисертації на тему «Особливості млявоперебігаючого ревматизму у дітей (матеріали з клініки, діагностики і диференціальної діагностики)» з 1967 р. працював професором кафедри факультетської педіатрії. Понад 30 років працював професором і завідувачем педіатричних кафедр у Національному медичному університеті ім. О. О. Богомольця. 12 років (1971-1983 pp .) очолював кафедру дитячих інфекційних хвороб. З 1983 р. — завідувач кафедри факультетської педіатрії (потім перейменовану в кафедру педіатрії № 3), а з 2003 р. — професор кафедри педіатрії № 3 НМУ. У 1992 р. в Києві почав свою діяльність новий вищий медичний навчальний заклад — медичний інститут (тепер медичний університет) Української асоціації народної медицини. З часу заснування інституту П. С. Мощич став організатором кафедри педіатрії МІ УАНМ і її завідувачем, а з 2003 до останнього часу — професором кафедри. 20 років працював у МОЗ України: на посаді головного дитячого інфекціоніста з 1968, головного педіатра — з 1971 по 1989 рр. П.С.Мощич брав участь в організації Академії наук Вищої школи України, її медичного відділення. За вагомий внесок у розвиток педагогічної та медичної науки П.С.Мощич був обраний академіком цієї академії (1992), майже 8 років очолював відділення фундаментальних проблем медицини, залишався до останніх днів життя почесним головою відділення. Був обраний академіком Української Академії оригінальних ідей (1993), дійсним членом Нью-Йоркської академії наук (1996). Міжнародним бібліографічним інститутом в Кембриджі (Велика Британія) в 1998 році його включено до групи 2000 видатних людей світу 20 століття, 2001 року визнано «Людиною року», а в 2003 році за особистий внесок у розвиток європейської педіатрії, зараховано до групи 2000 видатних людей Європи. 2003 року Американський бібліографічний інститут нагородив П.С. Мощича «Світовою медаллю пошани» ( World medal of honor).
Вікіпедія
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця
~Бібліографія:

27.04.1928 - Народився український лікар-педіатр, доктор медичних наук, професор, лауреат Державної премії України, Заслужений діяч науки і техніки України, академік Академії наук Вищої школи України - До ювілею 4 роки (інтервал 5 років)
10.02.2006 - Помер доктор медичних наук, професор, лауреат Державної премії України, Заслужений діяч науки і техніки України - До ювілею 32 роки (інтервал 50 років)

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)